Доктрина молодіжної політики
Молодь є активною складовою сучасного українського суспільства. На сьогоднішній день активна молода людина – носій інтелектуального потенціалу, основний рушійний та визначальний фактор соціально-економічного прогресу. Саме від здатності молоді бути активною, дієздатною та творчою силою залежать перспективи державорозбудовуючого процесу в Україні.
Державна молодіжна політика в Україні є пріоритетним і специфічним напрямком діяльності держави і здійснюється в інтересах молодої людини, суспільства, держави з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді.
Державна молодіжна політика є складовою державної політики у сфері соціально-економічного, культурного й національного розвитку України і являє собою цілісну систему заходів правового, організаційно-управлінського, фінансово-економічного, кадрового характеру, спрямованих на створення необхідних умов для свідомого вибору молодими громадянами свого життєвого шляху для відповідальної участі у відродженні України.
Ми розглядаємо державну молодіжну політику як систему діяльності держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах так і в інтересах України.
Мета державної молодіжної політики полягає у створенні умов для розвитку творчої самореалізації кожної молодої людини – громадян України, реалізації інноваційного потенціалу молоді у всіх сферах суспільного життя, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, зберігати і примножувати цінності нації та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, демократичну, правову як невід’ємну складову європейської та світової спільноти
Виходячи з вищенаведеного Доктрина визначає, що регіональна молодіжна політика – це системна діяльність місцевих органів державної влади у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється у Волинській області і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді регіону, реалізація її творчого потенціалу як у власних інтересах так і в інтересах України.
Головними завданнями регіональної молодіжної політики є:
1. Вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;
2. Допомога молодим людям у реалізації їх творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків та дівчат до активної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формування його свідомості, збереженні традицій та національно-етнічних особливостей;
3. Залучення молоді до активної участі в економічному розвитку регіону відповідно до пріоритетів економічного розвитку Волинської області;
4. Впровадження системи надання державою кожній молодій людині соціальних послуг з навчання, виховання, духовного і фізичного розвитку, професійної підготовки;
5. Координація зусиль всіх регіональних організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю.
Формуючи молодіжну політику, держава враховує, що молодь є одним із найактивніших прошарків населення, що має потенційну вагу у перспективі. А це обумовлює недопустимість недооцінки ролі та місця молоді в державі.
Необхідність впровадження регіональної молодіжної політики визначається труднощами життєвого старту, з якими зіштовхується молода людина, що вступає в життя і набуває прав та обов’язків у суспільстві.
Молодіжна політика, на відміну від традиційної соціальної, не зводиться тільки до компенсаційних механізмів. Вона містить активний інноваційний і виробничий аспекти, які відображають творчий і трудовий потенціал молоді. Це дозволяє розглядати молодіжну політику як один з важливих напрямків розвитку стратегічних ресурсів суспільства.
Складність суспільних перетворень вплинула на процеси соціалізації молодих людей, на всі сторони життя молодого покоління. Змінились зміст і способи вирішення традиційних молодіжних проблем, які в нових умовах повинні вирішуватись по-новому. Це особливо важливо для нашої країни, бо важкі реалії сьогодення дуже часто є вкрай гострими саме для молоді через обмежені можливості у сфері освіти та професійної підготовки, продуктивної зайнятості, охорони здоров’я та соціального обслуговування, а також враховуючи ріст негативних проявів у дитячому та молодіжних середовищах.
Побудова демократичної держави із соціально орієнтовною економікою неможлива без морального і духовного розвитку молоді, формування у молодих людей таких якостей, як патріотизм, професіоналізм, засвоєння молоддю соціокультурного досвіду минулих поколінь, досягнення світової цивілізації. Реалізація цих цілей вимагає активного залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні і реалізації політики, яка стосується молоді і суспільства в цілому. Держава повинна створювати умови для розширення можливостей молодої людини у виборі свого життєвого шляху, досягненні особистого успіху, незалежно від його матеріального і соціального становища.
Дана доктрина визначає основні цілі, принципи та пріоритети регіональної молодіжної політики. На її основі повинні формуватися нормативно-правові механізми реалізації регіональної молодіжної політики, основи її методологічного,організаційного та інформаційного забезпечення.
Необхідно вирішити такі основні завдання:
1. Розвиток регіональної системи сприяння розвитку особистості, що включала б у себе безпосередньо процеси освіти і виховання життєздатної особистості, пошук і підтримку лідерів, талановитої молоді, а також реабілітацію молодих людей, які потрапили у складну життєву ситуацію, захист молоді соціально-незахищених категорій;
2. Створення соціально-економічних, правових, організаційних умов і гарантій, що сприятиме соціалізації молоді (вирішення проблем працевлаштування, здобуття освіти, вирішення житлової проблеми, проведення змістовного дозвілля тощо).
Основною метою Доктрини є створення системи всебічної підтримки щодо формування та розвитку громадянської активності молоді для її самовизначення і самореалізації, забезпечення правових, гуманітарних, економічних передумов та надання гарантій соціального становлення молодої особи.
Завдання Доктрини:
1. Створення умов та механізмів безпосередньої участі молоді у формуванні та реалізації регіональної молодіжної політики, сприяння соціальному становленню та розвитку молоді, підтримці її творчих ініціатив, формування активної громадської позиції;
2. Формування нової молодіжної ідеології соціального оптимізму, позитивної громадської думки;
3. Утвердження патріотизму, духовності, моральності та формування загальнолюдських життєвих принципів;
4. Формування та пропаганда здорового і безпечного способу життя;
5. Створення сприятливого середовища для забезпечення зайнятості молоді;
6. Підтримка молодіжних громадських організацій та органів студентського самоврядування;
7. Інтеграція українського молодіжного руху до європейських та світових структур;
8. Захист соціально-неадаптованої молоді (інваліди, сироти, малозабезпечені тощо);
9. Розробка та лобіювання пропозицій для вдосконалення нормативно-правової бази у сфері державної та регіональної молодіжної політики.
Реалізація Доктрини у відношенні до молоді та відпрацювання єдиних підходів щодо питань формування і реалізації молодіжної політики органами місцевої державної влади повинні здійснюватися виходячи з таких основних принципів:
1. Повага до поглядів молоді та її переконань;
2. Залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі і молоді зокрема;
3. Правовий та соціальний захист молодих громадян, перш за все осіб, які не досягли 18 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення та розвитку;
4. Сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства;
5. Демократичності у підходах до молоді, дотримання прав і свобод молодих громадян;
6. Всезагальності – охоплення молоді незалежно від статі, національності, соціального становища і релігійної належності;
7. Адресного захисту і підтримки соціально вразливої частини молоді, в тому числі дітей – інвалідів, дітей з обмеженими можливостями, багатодітних і неблагополучних сімей.
Ці основні принципи формування молодіжної політики повинні враховуватись місцевими державними органами.
Відповідно до законодавства України державна молодіжна політика поширюється на громадян України віком від 14 до 36 років незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять і здійснюється через органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, установи, соціальні інститути та об’єднання молодих громадян.
Попередня Все за поточний день
